Люди темряви 
                      Куплет
Вони приходять ,коли ти мариш,
Вони лишають у думках стежки,
Вони прийдуть i зараз, мабуть,
Мабуть ти знову почуэш кроки.
Вони не спитають за це нагороди,
Все , що iм треба, вони мають самi.
Вони не вмiють розмовляти як Боги.
Щоб вимовити це немае слiв таких!
                      Припев
      Ось вони - Люди темряви!
                      Куплет
Нема кордонiв,та все готово,
У свiтi iлюзiй така тиха нiч.
I тiло пала вiд божевiлля такого,
Побачивши в темрявi обрис облич.
Ти станет жадати приходу iх знову,
Мабутъ  доля твоя лиха,
Та тiло пала вiд божевiлля такого,
I тiнь бiля вiкон знов наляка!
                      Припев
      Ось вони - Люди  темряви!
                      Куплет
Вони вибачають за те,що ти не зберiг,
Кожен iх крок квiти  лишае у нiг.
Вони з'являються i поступи iх легкi,
Ти мариш безоднею а гадаэш що навпаки.